Квадратична функція: парабола, перетворення графіка й квадратні нерівності
Рухайте повзунки a, p, q: графік перебудовується одразу. Поруч — вершина, нулі, область значень, проміжки зростання й спадання та розв’язок квадратної нерівності.
Як це працює
Графік функції y = a(x − p)² + q отримують із параболи y = x²: a відповідає за розтяг і напрямок гілок, p — за зсув уздовж осі Ox, q — за зсув уздовж осі Oy. Вершина параболи має координати (p; q).
Нулі функції — корені рівняння ax² + bx + c = 0, їх кількість визначає дискримінант. Квадратну нерівність розв’язують за схемою параболи: дивляться, де графік лежить вище або нижче осі Ox.
Приклади
Часті запитання
Чому a не може дорівнювати нулю?
Тоді функція стає лінійною, а графік — прямою, а не параболою.
Як з вершинної форми отримати загальну?
Розкрийте дужки: a(x − p)² + q = ax² − 2apx + ap² + q.
Читайте також: Квадратична функція y = ax² + bx + c.