Похідна й інтеграл: дотична, екстремуми, інтегральні суми
Введіть функцію f(x), оберіть режим. «Похідна» покаже дотичну, критичні точки та проміжки зростання; «Інтеграл» — прямокутники або трапеції та їхню суму поруч із точним значенням.
Як це працює
Похідна функції в точці дорівнює кутовому коефіцієнту дотичної до графіка в цій точці й показує швидкість зміни функції. Там, де похідна додатна, функція зростає, де від’ємна — спадає; у точках екстремуму похідна дорівнює нулю й змінює знак.
Визначений інтеграл — це границя інтегральних сум: область під графіком розбивають на вузькі смужки, а площі смужок додають. Чим більше смужок, тим точніша сума. Для обчислення використовують формулу Ньютона—Лейбніца.
Приклади
Часті запитання
Чи точні обчислення?
Похідна знаходиться чисельно (різницевим методом), а інтеграл — методом Сімпсона з великою кількістю кроків; для шкільних функцій точність достатня для перевірки відповіді.
Чому в точці розриву чи поза областю визначення немає графіка?
Лабораторія показує лише дійсні значення; там, де функція не визначена, лінія розривається.
Читайте також: Фізичний і геометричний зміст похідної.